МЕТОДИКА

МІЖПРЕДМЕТНІ ЗВ'ЯЗКИ НА УРОКАХ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ
Питання реалізації міжпредметних зв'язків при викладанні іноземної мови набуває все більшої актуальності. Зміни в геополітичній ситуації, які мали місце в суспільстві наприкінці XX та на початку XXI століття, пожвавлення міжнародних стосунків і зближення країн. Це викликало потребу у фахівцях, які мають не тільки відповідні фахові знання, але й володіють іноземними мовами. Однак самих лише знань іноземних мов у зв'язку з глобалізацією стало вже замало. На думку деяких вчених (В.С.Біблер), століття, яке закінчилось, породило значний синтез культур поставивши таким чином проблеми їхнього діалогу. Діалог культур не лише припускає взаємопорозуміння та спілкування між різними народами, а й потребує духовного зближення величезних культурних регіонів.

У зв’язку з цим особливого значення набуває проблема розуміння загальнолюдських цінностей, а також відмінностей між народами, їхніми культурами. Виникає потреба у формуванні особистості яка володіє не тільки іноземними мовами,а й готовністю до цілісного сприйняття світу, до його розуміння на основі культурного плюралізму та поваги до людської особистості.

Основним засобом міжособистісного та групового спілкування та виконання професійної діяльності виступає іноземна мова. Вона відіграє роль інструментарію у розв’язанні глобальних проблем, що стоять перед Україною. При всій різноманітності своїх функцій, мова – це, насамперед основний носій інформації різного роду. У структурі професійно-мовної компетенції важливим є володіння спеціальною термінологією в обсязі, необхідному та достатньому для певного і точного опису об’єкта професії, оскільки самі терміни виражають основні поняття тієї чи іншої галузі знань і зв’язки між ними

Отже, знання іноземної мови є важливим для формування високого рівня плюралізму та одержання престижної роботи. Сьогодні, саме низький рівень мовної підготовки спеціалістів знижує їхню конкурентоспроможність та мобільність на світовому ринку праці.

Все характеризує ту суспільну проблему, яка породжує нагальну необхідність у виборі підходу до навчання іноземних мов, який допоміг би розв’язати ті завдання, які ставить сьогодення. Одним з таких підходів є міжпредметний  підхід, засобом здійснення якого є реалізація міжпредметних зв’язків при викладанні іноземних мов. Даний підхід до викладання вартий уваги, бо він відповідає загально дидактичному та загально методичному принципу доступності, що вимагає рівномірного розподілу матеріалу під час усього періоду навчання. Він сприяє швидкій адаптації у ситуації зміни професії чи сфери  її діяльності в межах однієї спеціальності. Вивчення іноземної мови, яка пов’язана з типовим спілкуванням для багатьох сфер  діяльності, підвищує мотивацію та пізнавальну активність учня.

Іноземна мова, як ніяка інша дисципліна, відкрита для численних міжпредметних зв’язків, для використання інформації з інших галузей знань.

 У сучасній педагогіці значення міжпредметних зв’язків збільшується. Вони сприяють раціоналізації навчального процесу. Адже у світлі сучасних тенденцій до синтезу та інтеграції наукових знань саме між предметні зв’язки є одним з шляхів інтегрування освіти, засобом підвищення загальноосвітнього, загальнокультурного потенціалу наукового складу.

 Мета міжпредметних зв’язків під час вивчення іноземної мови залежить від змісту і обсягу міжпредметного  матеріалу, ступеня спорідненості навчальних дисциплін чи функціонування мовних одиниць. Найчастіше ці зв’язки використовуються для поповнення та поглиблення знань про мову, вдосконалення мовленнєвих умінь та навичок; порівняння і зіставлення споріднених або відмінних мовних фактів, явищ; для розширення ерудиції учнів, введення нових відомостей про мову чи інші галузі людських знань.

Реалізація міжпредметних зв’язків на мій погляд, дуже тісно нерозривно пов’язана з загальною мотивацією навчальної діяльності на заняттях іноземної мови.

На таких спеціальностях викладання іноземної мови просто неможливе без застосування міжпредметних зв’язків і тих можливостей, які вони відкривають, так як сама суть викладання іноземної мови за професійним спрямуванням полягає у вивченні, основних тем основних спецпредметів з фаху іноземною мовою. І це надзвичайно полегшує мотивацію навчання і з предмета, і в цілому. І навіть, більше, в даному випадку дуже пожвавлює навчальний процес з предмета, приносить в заняття неймовірне емоційне пожвавлення непідробний інтерес, зацікавлення, заохочення, і, відповідно, якість навчання сама собою різко підвищується, і результат більший.

При викладанні базового етапу іноземної мови можна знайти навіть і ширші і різноманітніші можливості ефективного застосування міжпредметних зв’язків.

Одним з таких моментів розкривається тоді, коли є можливість використання на занятті іноземної мови комп’ютерів і тих можливостей, які вони відкривають. Виконання завдань з мови, використовуючи новітні технології, напряму реалізує взаємозв’язок між предметами.

Застосування предметних знань з географії, біології, літератури, історії, художньої культури, те що неможливо оминути на заняттях іноземної мови. Не кажучи вже про рідну мову, що виражається у зіставленні та порівняльній характеристиці фактів і явищ рідної та іноземної мов. Зіставлення споріднених і порівняння відмінних мовних явищ в різних мовах допомагають глибше осмислити закони розвитку мови, і відповідно, у вивченні в загальному самих предметів, кращого розуміння структури і як рідної так і іноземної мов,.

Зіставний зв'язок можна використовувати під час вивчення різних розділів мови: лексики, фонетики, словотвору, морфології, синтаксису.

Найчастіше між предметні зв’язки встановлюються під час вивчення нового матеріалу, зокрема при з’ясуванні теоретичних питань у формі розповіді або невеличких коментарів у формі бесіди; виконані вправ лексичного, етимологічного, стилістичного характеру або самостійних завдань з розвитку зв’язного мовлення; складанні невеличких доповідей учнів на теми мовознавчого, історичного, літературного характеру, тощо.

Застосування міжпредметних зв’язків на уроках іноземної мови сприяє інтегрованому навчанню, яке реалізується у формі інтегрованих уроків. Серед  інтегрованих форм навчання особливе місце займає поєднання мови з історією, географією, літературою, художньою культурою, спец предметами. Вихід за межі власне мовних фактів, залучення до вивчення мови, матеріалу інших предметів, що становить сутність інтегрованого навчання, сприяє поглибленню знань учнів, розширює їхній світогляд, розвиває ерудицію та мовленнєву культуру.

Навчання професійному мовленнєвому спілкуванню на міжпредметній основі дозволяє виявити потенційні можливості учнів, навчити їх підкріпляти тему бесіди фактами як дисциплін з профілю майбутньої спеціальності, так і суміжних дисциплін, а також знання з особистого досвіду.

Реалізація міжпредметних зв’язків сприяє  більш науковій організації навчально-виховному процесу і є стимулюючим фактором навчання іноземної мови. Як відомо, якість навчання, у тому числі й іноземної мови, залежить від того, наскільки воно мотивовано в очах учнів. Реалізація ж міжпредметних зв’язків як ніщо інше забезпечує мотивацію навчальної діяльності.

Таким чином, проблема міжпредметних зв’язків дуже актуальна, бо взаємний зв'язок предметів витікає із завдань комплексного підходу до навчання та виховання, тобто тісної єдності професійного, ідейного, трудового і морального виховання. Міжпредметні зв’язки у певних межах враховують спільне між предметами як за змістом, так і в навчально-виховному процесі.